Monday, 11 December 2017
Герої
Written by http://ultras.org.ua/heroes/    Monday, 14 December 2015 17:51   
Разное - Статьи
1 грудня 2013-го. Саме в цей день фанати багатьох клубів зібрались в одному місці, а саме на вулиці Банковій в Києві, і пліч-о-пліч з іншими радикалами та націоналістами почали ламати систему, здобуваючи краще життя для українського народу. З того моменту протест перестав бути мирним. Чергування в захопленій Київраді та Українському домі, нічні патрулювання міста, накриви баз тітушок і, звичайно ж, сутички з "Беркутом" біля колонади стадіону "Динамо" - фанати завжди були на самому передку народного спротиву. Заради спільної мети ультрас забули про чвари між собою, оголосивши безстрокове перемир’я. А коли режим впав і почалась російська агресія, своє вагоме слово довелось сказати фанатам в регіонах - більшою мірою завдяки активній позиції ультрас вдалось зберегти мир в Одесі та Харкові. На даний момент представники практично кожного фанатського руху воюють на сході нашої держави як в добровольчих батальонах, так і в регулярних частинах. На жаль, не всі з них повернуться додому. Війна забирає найбільш хоробрих та відважних. Вони віддали своє життя за нашу свободу, але вони житимуть доти, доки про них пам’ятають. На цій сторінці зібрана інформація про всіх фанатів, які загинули під час Революції гідності та війни з російським агресором. Вічна пам’ять!
Артем Романов (Пельмень)
17 травня 1978 - 4 липня 2015 [37 років]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Угрупування: Барракуди
Військове формування: Боєць батальну "Айдар"
Обставини смерті: Загинув 4 липня 2015 р. при спробі евакуації важкопораненого солдата Романа Цапа в ході проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень в результаті підриву на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Донецький. Разом з Артемом загинули солдат Дмитро Ковшар та молодший сержант Іван Смоляр. Похований в м. Дніпропетровськ.
Артем Романов (Пельмень)
Дмитро Колєсніков (Правий)
12 січня 1995 - 22 лютого 2015 [20 років]
Вболівав за: Динамо (Київ)
Військове формування: Боєць ДУК "Правий сектор"
Обставини смерті: Був бійцем 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК, брав участь в обороні Донецького аеропорту. 22 лютого в районі селища Піски біля Донецька Дмитро Колєсніков загинув після прямого попадання танкового снаряду в приміщення, де перебували бійці ДУКу. Похований в м. Володимир-Волинський на Волині.
Нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» та званням «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського» (посмертно)
Дмитро Колєсніков (Правий)
Сергій Амброс (Амброс)
16 травня 1990 - 18 лютого 2015 [24 роки]
Вболівав за: Дніпро (Черкаси)
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Помер 18 лютого 2015 року в лікарні м. Маріуполь від поранень отриманих під час мінометного обстрілу села Широкине (Новоазовський район Донецька область). Похований в м. Черкаси.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Сергій Амброс (Амброс)
Антон Грицай (Сіф)
7 травня 1987 - 15 лютого 2015 [27 років]
Вболівав за: Ворскла (Полтава)
Угрупування: C.O.G.E.
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Загинув 15 лютого 2015 року у селі Широкине Волноваського району Донецької області. Терористи здійснили спробу прориву бронетехніки у Широкине. Завдяки густому туману у село зайшли танки та жива сила противника, працювала артилерія та міномети. Азовці відбили атаку. Розпочалось позиційне протистояння. До обіду терористи продовжували обстріл позицій українського батальйону зі стрілецької зброї. Ближче до вечора азовцям вдалось евакуювати з Широкиного цивільних мешканців, які залишались у селі впродовж всього протистояння. У підсумку було знищено майже сотню бойовиків та десять одиниць бронетехніки. Втрати азовців — семеро загиблих бійців та близько 50-ти поранених. Похований в м. Полтава.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзначений нагородою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно)
Антон Грицай (Сіф)
Роман Черненко (Бенч)
25 травня 1995 - 14 лютого 2015 [19 років]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Угрупування: Перспектива
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Загинув 14 лютого 2015 р. у боях з російськими збройними формуванням в районі між містом Маріуполь і Новоазовськом, під час відбиття атаки на село Широкине (Новоазовський район Донецька область). В Романа було тяжке поранення ноги від осколку САУ. Лікарі перев'язали ногу, зупинили кровотечу але не зняли бронежилет і не оглянули все тіло. Інший осколок пробив броню і увійшов у тіло. Від цього Рома і загинув... Похований в м. Дніпропетровськ.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Роман Черненко (Бенч)
Володимир Радіонов (Чемпіон)
7 листопада 1988 - 14 лютого 2015 [26 років]
Вболівав за: Зоря (Луганськ)
Угрупування: Схід’23
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Загинув 14 лютого 2015 р. у боях з російськими збройними формуванням в районі між містом Маріуполь і Новоазовськом, під час відбиття атаки на село Широкине (Новоазовський район Донецька область). Про Володимира розповідає побратим з полку "Азов".
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Radionov champion
Ігор Гольченко (Ернест)
16 жовтня 1996 - 14 лютого 2015 [18 років]
Вболівав за: ПФК Суми
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Загинув 14 лютого 2015 р. у боях з російськими збройними формуванням в районі між містом Маріуполь і Новоазовськом, під час відбиття атаки на село Широкине (Новоазовський район Донецька область). Похований в місті Суми.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Ігор Гольченко (Ернест)
Олег Дідушко (Беркут)
17 березня 1972 - 07 лютого 2015 [42 роки]
Вболівав за: Динамо (Київ), Сокіл (Київ)
Угрупування: Old Legion
Військове формування: Боєць Національної гвардії України
Обставини смерті: З серпня 2014-го Олег захищав терена нашої країни від посягань недругів. Загинув поблизу міста Дебальцево, що на Донеччині, під час обстрілу з установки БМ-21 «Град», отримав пошкодження несумісні із життям. Похований в м. Київ.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Олег Дідушко (Беркут)
Дмитро Астраков (В’єтнам)
5 березня 1994 - 28 грудня 2014 [20 років]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: 8 грудня 2014 р. близько 20:00 під Маріуполем зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці полку «Азов», атаку було відбито. Під час першого вогневого контакту Дмитро отримав поранення в шию та, не приходячи до свідомості, помер у лікарні. Похований в м. Дніпропетровськ.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Дмитро Астраков (В’єтнам)
Ігор Белошицький (Белаз)
8 вересня 1988 - 12 грудня 2014 [26 років]
Вболівав за: Динамо (Київ)
Угрупування: Albatross
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: 12 грудня 2014 р. в районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. Автомобіль, на якому рухався Ігор, підірвався на встановленому терористами фугасі. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі м. Києва.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Ігор Белошицький (Белаз)
Сергій Табала (Сєвєр)
16 грудня 1995 - 06 листопада 2014 [18 років]
Вболівав за: ПФК Суми
Військове формування: Боєць ДУК "Правий сектор"
Обставини смерті: Був наймолодшим з кіборгів - захисників донецького аеропорту. Загинув 6 листопада 2014 р. від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька. Похований в місті Суми.
Сергій Табала (Сєвєр)
Микола Самофалов (Ядро)
19 грудня 1990 - 31(?) серпня 2014 [23 роки]
Вболівав за: Металург (Маріуполь)
Угрупування: Азовський фронт
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Микола Самофалов з позивним Ядро пішов в "Азов" на зорі його формування. 13 червня 2014 Ядро брав участь в зачистці Маріуполя від збройного бандформування ДНР. У серпні 2014 року група розвідників "Азова", в якій знаходився Ядро, потрапила в засідку сепаратистів. Кілька людей були вбиті на місці, інші згодом опинилися в тюрмах РФ. Через деякий час близьким Миколи надійшов дзвінок. Сепаратисти повідомили, що Ядра більше немає. Протягом року про нього нічого не відомо. Друзі та рідні продовжують вірити, що Ядро живий і одного разу повернеться додому.
Микола Самофалов (Ядро)
Гордій Кіктенко (Банг)
19 грудня 1992 - 29 серпня 2014 [21 рік]
Вболівав за: ФК Олександрія
Угрупування: Supporters Aleksandria
Військове формування: Боєць батальйону "Донбас"
Обставини смерті: Загинув 29 серпня 2014 р. у с. Червоносільське під час бою з російськими десантниками: піднявся на повний зріст з кулеметом у руках та почав стріляти в бік супротивника. Дістав поранення, несумісні з життям, з крупнокаліберних кулеметів. 3-го вересня тіло Банга разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами. Похований в м. Олександрія
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Гордій Кіктенко (Банг)
Володимир Палига (Череп)
06 квітня 1983 - 29 серпня 2014 [31 рік]
Вболівав за: Динамо (Київ)
Військове формування: Боєць батальйону "Донбас"
Обставини смерті: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кабіні вантажної машини ЗІЛ разом із Утьосом та Берегом у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. У правий бік машини влучив снаряд з протитанкового ракетного комплексу "Фагот", ще один снаряд потрапив у двигун вантажівки. Загинув разом з Берегом, Утьосом, Варгом та Арсеналом. 3-го вересня тіло Черепа разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. У січні 2015 р. був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 18 квітня 2015 року в Києві.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Володимир Палига (Череп)
Євген Мельничук
01 грудня 1985 - 28 серпня 2014 [28 років]
Вболівав за: Кривбас (Кривий Ріг)
Військове формування: Боєць 42-го батальйону територіальної оборони "Рух Опору"
Обставини смерті: Загинув разом з Харченко М.Б., Татомиром В.С. та солдатом 92-ї окремої механізованої бригади Усенко В.В. 28-го серпня 2014 р. у 400-х метрах східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення (перестрілки). Був знайдений пошуковою групою "Місія "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") 25 вересня 2014 р. Похований в місті Кривий Ріг 11 грудня 2014 р.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою м. Кривий Ріг «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно)
Євген Мельничук
Олександр Русак (Дєрзкий)
7 жовтня 1990 - 23 серпня 2014 [23 роки]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Угрупування: Авангард
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Ввечері 23 серпня 2014 р., одна з розвідувальних груп БПСМОП "Азов", що діяла у районі Іловайська, потрапила у засідку і була обстріляна з гранатомета. Олександр загинув, двоє його товаришів дістали поранення. Попри ці втрати, бійці "Азову" у бою повністю знищили противника. Похований в м. Дніпропетровськ.
Олександр Русак (Дєрзкий)
Олег Аксененко (Аксьон)
14 липня 1994 - 20 серпня 2014 [20 років]
Вболівав за: Зоря (Луганськ)
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Обставини смерті: Був поранений в око в бою під час звільнення Іловайська (Донецька область), під час евакуації з поля бою у Олега зупинилося серце. Похований в м. Києві.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Олег Аксененко (Аксьон)
Олександр Мельников (Рауль)
20 травня 1980 - 12 серпня 2014 [34 роки]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Військове формування: Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної бригади
Обставини смерті: Загинув у бою близько 21.00 поблизу м. Вуглегірськ Донецької області. Похований в смт. Карнаухівка (Дніпропетровська область)
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Олександр Мельников (Рауль)
Максим Міщенко
08 вересня 1995 - 05 серпня 2014 [18 років]
Вболівав за: Кривбас (Кривий Ріг)
Військове формування: Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної бригади
Обставини смерті: Близько 04.00 5 серпня 2014 р. в ході виконання бойового завдання в районі с. Орлово-Іванівка Донецької області підрозділ бригади потрапив у засідку сепаратистів, внаслідок обстрілів з танків загинув. Похований в місті Кривий Ріг лише через три місяці після загибелі.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Максим Міщенко
Андрій (Балаган)
22 жовтня 1987 - 04 серпня 2014 [26 років]
Вболівав за: МФК Миколаїв
Військове формування: Боєць полку "Азов"
Про загиблого: Андрій був громадянином російської федерації, він вимушений був покинути рідне місто через політичні переслідування та переїхати до України, де й оселився в Миколаєві. З перших днів війни перебував на фронті, приймав участь у звільнені Маріуполя та багатьох інших операціях.
Обставини смерті: Загинув 4 серпня 2015 р. під час операції по звільненню Марь'їнки. В ході операції по танку, що прикривав бійців, спрацював радіокерований фугас, уламки від вибуху фугасу зачепили кількох бійців, для Андрія цей вибух став смертельним. Товариш Стаф вижив. Похований в місті Миколаїв.
Андрій (Балаган)
Ростислав Нікітін
29 березня 1994 - 31 липня 2014 [20 років]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Військове формування: Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної бригади
Обставини смерті: Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ "Град" позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Похований в м. Дніпропетровськ
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Ростислав Нікітін
Орест Квач (Орест)
23 липня 1991 - 27 липня 2014 [23 роки]
Вболівав за: Динамо (Київ)
Угрупування: Young Hope
Військове формування: Боєць батальйону "Айдар"
Обставини смерті: Загинув у ході війни на сході України в боях за місто Лутугино 27 липня — під час мінометного обстрілу ворогом саперно-розвідувальної групи «Стріла». Похований в місті Заліщики на Тернопільщині.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Орест Квач (Орест)
Степан Чубенко
11 листопада 1997 - 24 липня 2014 [16 років]
Вболівав за: Авангард (Краматорськ)
Обставини смерті: 16-річний Степан був одним з організаторів проукраїнських акцій в Краматорську. 23-го липня він зник на залізничному вокзалі Донецьку, коли повертався з Києва до Краматорська. По суті він був знятий з потягу по доносу пасажирів і потрапив у полон до виродків з ДНР. Дві доби хлопця катували, били із зав'язаними руками і ногами, пропонували перейти на їхній бік, але зламати хлопця так і не вдалось. 25-го липня 2014-го року він був розстріляний одним пострілом в спину і контрольним в голову (тіло було знайдено батьками в селі, неподалік від Донецька, із зав'язаними руками і очима). Похований в місті Краматорськ через 5 місяців після вбивства.
Степан Чубенко
Максим Бендеров
6 квітня 1990 - 15 липня 2014 [24 роки]
Вболівав за: ФК Олександрія
Військове формування: Боєць 3-го окремого полку спеціального призначення
Про загиблого: Максим Бендеров мав чорний пояс (1 дан) з панкратіону, був неодноразовим чемпіоном України з панкратіону, чемпіоном України серед спецпризначенців. Срібний призер Чемпіонату Світу, чемпіон Європи (2007), срібний призер Чемпіонату Європи (2006), багаторазовий Чемпіон України з Військово-спортивного багатоборства, чемпіон України з рукопашного бою, призер Чемпіонату України з панкратіону. Служив за контрактом старшим розвідником в Кіровоградському полку спеціального призначення ГУР МО України.
Обставини смерті: Загинув 15 липня 2014 р. в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Провалля, Свердловський район, Луганська область. Похований в м. Олександрія
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Максим Бендеров
Віталій Бондаренко
29 липня 1986 - 14 червня 2014 [27 років]
Вболівав за: Дніпро (Дніпропетровськ)
Військове формування: Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної бригади
Обставини смерті: Близько першої години ночі 14 червня 2014 року при заході на посадку в аеропорту Луганська терористами був збитий військово-транспортний літак Іл-76 Повітряних Сил Збройних Сил України, який здійснював перевезення особового складу з метою ротації. Загинуло 9 членів екіпажу та 40 десантників.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Віталій Бондаренко
Ігор Прудников (Козак)
08 січня 1990 - ???
Вболівав за: Шахтар (Донецьк)
Про особу: 22 квітня 2014-го року в Харцизьку, вже захопленому сепаратистами, проходив проукраїнський мітинг, на якому був присутній і Ігор. Після мітингу рідні знайшли взламану хату, а хлопець просто зник. Ходили чутки, що він знаходиться в полоні у терористів у Слов’янську. Офіційно Ігор вважається зниклим безвісті, втім надії на його повернення дуже небагато.
Ігор Прудников (Козак)
Юрій Поправко (Патріот)
1995 - 17(?) квітня 2014 [19 років]
Вболівав за: Динамо (Київ)
Угрупування: був на перегляді в угрупування Бригада Отважных
Про загиблого: Студент КПІ, член "Правого сектору"
Обставини смерті: Юрій разом із друзями поїхав до своєї дівчини до Харкова 16 квітня 2014 р., після цього з ним не було зв'язку. Разом з чотирма товаришами з Харкова відправився до Слов'янська "на розвідку", не повідомивши рідних про свої наміри. 17 квітня по обіді Юрій потрапив у полон терористів. 22 квітня тіло Юрія було знайдено в річці Казенний Торець біля смт. Райгородок Донецької області з ознаками насильницької смерті та тортур разом з тілом горлівського депутата Володимира Рибака. За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства причетні сепаратисти, які захопили будівлю СБУ в місті Слов'янську. Похований в селі Морозівка (Київська область).
Нагороджений званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)
Юрій Поправко (Патріот)
Ігор Костенко
31 грудня 1991 - 20 лютого 2014 [22 роки]
Вболівав за: Карпати (Львів)
Про загиблого: Студент львівського університету ім. Франка, журналіст інтернет-видання «Спортаналітика», активний дописувач Вікіпедії
Обставини смерті: Із перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану, неодноразово їздив до Києва. Зокрема, був на Майдані і в ніч проти 30 листопада 2013 року, коли студенти були жорстоко розігнані «Беркутом». Востаннє поїхав на київський Євромайдан ввечері 18 лютого 2014 року, і разом з іншими львів'янами одразу став допомагати будувати барикади. Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу (МЦКМ ФПУ) на вулиці Інститутській. В Ігоря влучили 2 кулі: одна — в голову, а інша — в груди. Окрім цього, в загиблого виявлені сильні переломи ніг. Похований в рідному селі Зубрець на Бучаччині
Нагороджений званням Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)
Ігор Костенко
Last Updated ( Monday, 14 December 2015 22:00 )
 

Разное

 

Публикации

Интернет-магазин PetClub - Для тех, кто увлечен не только футболом.